- роздобутий
- -а, -е, розм.1) Дієприкм. пас. мин. ч. до роздобути.2) у знач. прикм.Придбаний (перев. з труднощами).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
роздобутий — [роздоубу/тией] м. (на) тому/ т ім, мн. т і … Орфоепічний словник української мови
роздобутий — дієприкметник розм … Орфографічний словник української мови